Робота Екзаменаційної комісії

Екзаменаційна комісія для атестації здобувачів вищої освіти створюється щорічно як єдина для всіх форм навчання у складі голови та членів комісії зі спеціальності 193 “Геодезія та землеустрій” за першим (бакалаврським) рівнями вищої освіти.
Залежно від кількості випускників можливе створення декількох комісій з зазначеної спеціальності.

Склад екзаменаційної комісії

Порядок проведення комплексного держаного іспиту та критерії оцінювання

Порядок організації роботи ЕК

Порядок атестаційного іспиту

Порядок проведення державного іспиту
Із напряму підготовки «Геодезія, картографія та землеустрій» проводиться комплексний державний іспит, який складається з двох етапів. На першому етапі, відповідно до затвердженого графіку роботи екзаменаційної комісії, студенти денної та заочної форм навчання проходять поваріантне комп’ютерне тестування. Кожен із варіантів тестів містить 40 завдань. За кожну правильну відповідь на тестове питання виставляється 1 бал. Невірна відповідь оцінюється в 0 балів. На другому етапі студент отримує білет, який містить три теоретичних питання з нормативних і професійно-орієнтованих дисциплін, що читалися протягом восьми навчальних семестрів. Загальна можлива кількість отриманих балів за відповіді на питання білета становить 60 балів. Кожне із 3 теоретичних питань оцінюється у 20 балів. Після підготовки студентом конспекту відповідей на теоретичні питання, відбувається його усна відповідь членам екзаменаційної комісії. В процесі усної відповіді студентові можуть бути задані викладачами додаткові питання.
Критерії оцінювання державного іспиту
Теоретичні питання оцінюються таким чином: 20 балів – за повну та аргументовану, логічно побудовану відповідь на теоретичні запитання, із застосуванням прикладів, які дозволяють обґрунтувати відповідь. При відповіді студент коректно використовує терміни і поняття з даної теми та дає їх правильні визначення. Відповідь на питання завершується формулюванням висновку. Загалом відповідь засвідчує вміння студента аналізувати матеріал та робити змістовні висновки. 15-20 балів – за повну та аргументовану, логічно побудовану відповідь на теоретичні запитання, із застосуванням прикладів, які дозволяють обґрунтувати відповідь, однак студент допускає незначні помилки й неточності при трактуванні понять і термінів. Відповідь на питання не завершується формулюванням висновку, хоча і засвідчує загалом достатнє вміння студента аналізувати матеріал. 10-15 балів – за неповну, частково аргументовану відповідь на теоретичні запитання, без застосування належних прикладів. Студент допускає помилки й неточності при трактуванні понять і термінів, а окремим із них взагалі не може дати визначення. Відповідь на питання не завершується формулюванням висновку і лише частково засвідчує достатнє вміння студента аналізувати матеріал. 5-10 балів – за часткову, практично не аргументовану відповідь на теоретичні запитання, без застосування будь-яких прикладів і висновків. Студент допускає значні помилки при трактуванні понять і термінів, а окремим із них взагалі не може дати визначення.  Загалом підхід викладення матеріалу правильний, але виявляється недостатнє його розуміння. 0-5 балів – за часткову відповідь, що загалом не розкриває суті теоретичного питання, не забезпечується використанням належних термінів і понять і не підтверджує вміння студента аналізувати матеріал.
Шкала оцінювання державного іспиту
Загальна (сумарна) оцінка з іспиту виставляється на основі отриманої за результатами 1-2 етапів суми балів згідно прийнятої вузом системи оцінювання. В даному випадку використовується місцева (національна) шкала визначення оцінок і шкала ECTS, згідно вимог Болонської угоди. Для їх порівняння використовується така таблиця:
СКЛАД АПЕЛЯЦІЙНОЇ КОМІСІЇ, ЩОДО РОЗГЛЯДУ РЕЗУЛЬТАТІВ СКЛАДАННЯ ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ